Готую неймовірно ніжні, м’які та соковиті котлетки, які просто тануть у роті! Уявіть собі: хрустка рум’яна скоринка, всередині — м’яка начинка з курячого фаршу, кабачка й картоплі… І все це — без зайвого жиру, з турботою про домашній смак і користь.
Ці котлети ідеально підходять на будь-який прийом їжі — хоч на ситну вечерю, хоч на легкий обід. І навіть наступного дня, коли вони вже холодні, смак не зникає. Навпаки — ще більше відчувається м’якість і соковитість. Зручно взяти з собою на роботу або дати дітям у ланчбокс.
🥔 Інгредієнти для фаршу:
-
Курячий фарш — 600 г (можна взяти філе й перемолоти самостійно)
-
Картопля — 1 велика бульба (близько 200 г)
-
Кабачок — 250 г (середній молодий)
-
Цибуля — 1 шт. (бажано соковита, 200–250 г)
-
Манна крупа — 2 ст. л. (для пухкості)
-
Сіль — приблизно 1 ч. л. або за смаком
-
Чорний мелений перець — скільки любите
🔄 Додатково:
-
Ще одна картоплина — для “підстілки” при тушкуванні
-
Кип’яток — 100 мл
👩🍳 Як готую:
Починаю з підготовки овочів: картоплю, кабачок і цибулю пропускаю через м’ясорубку. Цей крок — ключовий. Саме завдяки овочам котлетки будуть не сухі, а напрочуд соковиті, хоча самі овочі у готовій страві зовсім не відчуваються.
Відразу перекладаю овочеву масу до курячого фаршу. Додаю манку — вона допомагає “зв’язати” фарш, робить котлети повітряними, тримає вологу. Не раджу замінювати манку на борошно або панірувальні сухарі — ефект буде зовсім інший.
Солю — орієнтовно чайна ложка. Перчу на око. Я люблю трохи гостринки, тому додаю і чорний, і щіпку червоного перцю. Гарненько все перемішую і обов’язково даю фаршу «відпочити» 20 хвилин. За цей час манка набухне й зробить консистенцію щільнішою — з неї легко буде ліпити котлетки.
Через 20 хвилин маса вже тримає форму. Я трохи змочую руки — це зручно, бо фарш не прилипає. І ложкою відміряю порцію — так котлетки будуть однакового розміру. Формую невеликі овальні котлетки, схожі на пельмені, але трішки більші.
На сковорідці розігріваю олію (не на максимумі, середній вогонь), викладаю котлетки й обсмажую з обох боків до апетитної скоринки. Не поспішайте — дайте їм підрум’янитись спокійно. Перевертайте акуратно, щоб не зіпсувати форму.
А тепер — секрет, який перетворює ці котлети на щось абсолютно домашнє і ніжне. Після смаження я не подаю їх одразу. Натомість викладаю на дно каструлі (або глибокої сковорідки) тонко нарізану сиру картоплю. Це — наш імпровізований “гарнір” і захист від пригорання. Зверху — обсмажені котлетки.
Далі заливаю кип’ятком — так, щоб вода покривала тільки картоплю, а котлет не торкалась. Цей нюанс важливий: вони тушкуються на пару, а не варяться. Накриваю кришкою, вогонь ставлю трохи нижче середнього й залишаю на 15 хвилин.
Коли відкриваю кришку — на кухні аромат, як із бабусиної хати в дитинстві. Легкий, пряний, теплий. Котлети — надзвичайно ніжні: коли ріжеш — ніби хмаринка всередині. А картопля внизу вбирає трохи соку й набуває особливого смаку.
Ці котлетки чудово смакують із легким овочевим салатом, гречкою або просто зі скибочкою хліба й ложечкою сметани. А ще вони дуже подобаються дітям — м’які, без хрумких шматочків, легко жуються.
І знаєте, що найкраще? Готуються швидко, продукти — доступні, а результат завжди стабільно смачний. Обов’язково спробуйте цей рецепт — і, можливо, він теж стане вашим улюбленим.
